Жінка та суспільство – без конфлікту?

0 14

Знову весна, нещодавно ми бачили шалені черги за квітами до 8 березня. По при увагу до жіночого населення один день на рік , чи можемо ми говорити справді про рівні права чоловіків та жінок і чи легко жінці у наш час реалізовуватись у  “чоловічому” полі професій. 

В останній рік через відмову від ратифікації Стамбульської конвенції і впровадження програм гендерно орієнтованого бюджетування більше людей стали дотичними до обговорення проблем гендерної рівності в Україні, розширилось коло експертів та експерток, більш широким стало проведення освітніх та інформаційних кампаній, у тому числі із залученням іноземних професіоналок і професіоналів.

Чому так? Бо ми потребуємо експертизи представниць і представників країн, які впровадили принципи гендерної рівності та ефективно розподіляють кошти на рівні місцевих громад на потреби різних соціальних груп з урахуванням потреб жінок і чоловіків. Однак ще зберігається шалений супротив зі сторони спільнот, які не готові до впровадження структурних змін. Тому широкою є практика проведення відкритих обговорень, дискусійних панелей, діалогів з метою досягнення взаємопорозуміння щодо того, у якій соціально-правовій системі ми хочемо жити завтра: у тій, що ветує відхилення від стереотипних уявлень про соціальні ролі жінки та чоловіка, чи у тій, яка дає можливість розкрити і реалізувати свій потенціал кожній і кожному.

Чи є гендерна рівність в Україні ?

Я як член ГО “Сучасна жінка”,  бралаучасть у здійсненні  дослідження стану гендерної рівності в освітній та економічній сферах. У 2016 році в Україні було розпочато діяльність за проектом Горизонт 2020 EQUAL-IST «Планування гендерної рівності в наукових дослідженнях у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій», який реалізується у наукових та освітніх установах Греції, Німеччини, Італії, Португалії, Фінляндії, Ліхтенштейну, Литви та України. В Україні проект координує Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця.

Згідно до даних досліджень, керівні посади в навчальних та дослідницьких установах здебільшого обіймають чоловіки, хоча на посадах викладачок, дослідниць, адміністративного персоналу переважно працюють жінки. Це свідчить про існування скляної стелі і обмежений доступ жінок до прийняття рішень і розпорядження ресурсами. У більшості навчальних закладів не розроблено і не запроваджено гендерних планів, студенти і студентки, викладачі і викладачки, адміністративний персонал мають недостатній рівень знань і навичок для проведення гендерного аудиту і впровадження змін до внутрішньої політики навчального закладу чи дослідницької інституції з метою досягнення гендерної рівності. Посадовці прикладають багато зусиль, щоб зберегти статус-кво і подекуди чинять опір навіть проведенню інформаційних кампаній.

У 2016 році ГО «Сучасна жінка» проводила дослідження гендерної рівності на ринку праці у Харківській області і в Україні. Результати свідчать про суттєвий гендерний розрив: середньомісячні заробітні плати чоловіків на 35,63% більші за середньомісячний рівень доходу жінок, притому у сфері «фінансова та страхова діяльність» – на 59,26%, у сфері діяльності «мистецтво, спорт, дозвілля і відпочинок» заробітні плати чоловіків у 2,3 рази більші за заробітні плати жінок. І з року і рік розрив у рівні доходу зростає: темп росту розриву у розмірі середніх заробітних плат чоловіків і жінок складає 3,52%.

 Жінка та “чоловічі” професії. Коли ми відійдемо від стереотипів.

Часто від жінок, які обіймають високі посади, можна почути, що на їх думку гендерної нерівності не існує, адже вони змогли всього досягти самостійно, та інші також можуть, якщо будуть прикладати багато зусиль. Однак завжди вартує поставити запитання, «Чого Вам це коштувало?». І часто виявляється, що ціна, яку платять жінки за високі посади – це здоров’я, сімейне благополуччя, гармонійні відносини із близьким оточенням. Наша мета – досягти того рівня розвитку суспільства, коли жінка і чоловік можуть обрати будь-яку сферу професійної діяльності, зайняти будь-яку посаду без перешкод і осуду зі сторони колег, родини, знайомих і друзів. Коли єдиним критерієм, який впливає на вибір кандидата або кандидатки на вакантну посаду, є рівень професіоналізму і мотивація, без дискримінації  за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Ці норми закріплені Конституцією України у статті 24, однак на практиці керівні посади, що передбачають високий рівень доходу, здебільшого обіймають чоловіки, а у дитсадках і школах працюють жінки.

Жінка – керівник

Обіймати керівну посаду означає володіти необхідними знаннями і навичками для того, щоб ефективно і своєчасно приймати рішення і здійснювати управління. Складно уявити такі відмінності, які б впливали на результати роботи позитивно або негативно в залежності від статі. Скоріше це риси характеру, несформовані компетенції, певний досвід, які заважають досягати високих показників і отримувати насолоду від роботи. Це ті речі, над якими можна працювати і які можна змінити, і жодним чином це не залежить від того, мова йде про керівника чи керівницю.

Перепони на шляху до жіночого успіху

Досить широке питання. Частіше за все це внутрішні перепони – негативний досвід, неконструктивні поради близьких і колег, стереотипні уявлення про «хороше» і «погане», «чоловіче» і «жіноче», острах залишитись на самоті. Успіх передбачає велику роботу над собою, прийняття свого власного життєвого шляху і сміливість слідувати ним. Це відповідь на питання «Що робить мене щасливою/щасливим?», «Хто я?» – питання, які не прийнято, на жаль, ставити у нашій культурі, заточеній на досягнення високого соціального статусу і формування великих статків, створення сім’ї як показника успішного виконання соціальної ролі. Довіра, уразливість і співтворчість сприймаються як слабкість, що не дозволяє розкрити свої істинні бажання і прожити по-справжньому щасливе життя. Звичайно, це стосується і жінок, і чоловіків.

 

Хочу порадити молодим дівчатам , при побудові кар’єри , обрати, що саме до вподоби, чим є бажанням займатись – і стояти на своєму! Постійно навчатись, підвищувати свій кваліфікаційний рівень, слідкувати за трендами, намагатись вчитись у найкращих. Інвестувати час у професійне зростання, досягти фінансової незалежності і мати гарну експертизу. Це формує фундамент для вільного вибору місця роботи, проживання, сфери зайнятості і дозволяє відчувати радість від того, що робиш.

 

Авторка: Дар’я Нагаївська, представниця GFGZ в Україні, координаторка Харківської Платформи «Культура рівності», координаторка проектів ГО «Сучасна жінка», дослідниця у проекті Горизонт 2020 “Equal-ICT”

shukina

View all contributions by shukina

Leave a reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Харківщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів